Основні наукові підходи щодо осмислення моделі мовної політики як політологічного концепту

Анотація

Досліджуються наукові підходи щодо осмислення моделі мовної політики як політологічного концепту, якими є: герменевтичне коло, за ознаками якого побудовано зазначену модель, складові якої є єдиним цілим, що складається з окремих секторів, які є політичними мережами, котрі пов’язані між собою політологічними контекстами, тобто причино-наслідковими зв’язками; інституціональний, складовими якого є Інститут глави держави, парламент, уряд, суд, політичні партії, органи місцевого самоврядування, громадські організації, громадянське суспільство та ін. інституції; мережевий, який дає можливість з'ясувати, з яких політичних мереж складається модель, яка на етапах формування та здійснення мовної політики різними адміністраціями і державами, піддається змінам; геополітичний, завдяки якому з’ясовано, що суб’єкти російських та ін. політичних партій та громадських організацій ставлять за мету знищити Україну як суверенну державу, спираючись на російську мову, яка має отримати статус офіційної/державної, та російське населення, яке, на переконання окремих російських політиків і науковців, є не національною меншиною у державах пострадянського простору, зокрема в Україні, а корінною нацією; ідеологічний, який є системою концептуально оформлених політичних, правових, релігійних, філософських уявлень, поглядів та ідей на політичне життя, які відображають інтереси, світогляд, ідеали, настрої людей, суспільства, політичних партій, громадських рухів та ін. суб’єктів політики, які конструктивно чи деструктивно впливають на будову моделі; ціннісний, який тісно пов’язано з мовою, ідеологією, самосвідомістю суб’єктів мовної політики, їх політичною культурою, вербальною та політичною поведінкою; синергетичний, який допомагає аналізувати модель через призму взаємодії її частин, яка за сутністю є конструктивною чи деструктивною; постмодерністський, породженням якого є мультикультуралізм, демократія, занепад комунізму, глобалізація, децентралізація тощо, які визначають вербальну, реальну та символічну поведінку політиків, окремі з яких гальмують процес здійснення мовної політики та негативно впливають на розбудову її моделі.

Акцентовано увагу на осмисленні «моделі мовної політики» як політологічного концепту, яка складається з політичних мереж та політологічних контекстів, які зв'язують її частини у складну конструкцію, які взаємодіють за принципом герменевтичного кола.

Визначено поняття «герменевтика», що є основою виникнення «герменевтичного кола» як явища і поняття, основою якого є: пізнання мови і моралі, які регулюють поведінку суб’єктів мовної політики; розуміння змісту та значення політологічних контекстів і політичних мереж моделі мовної політики; політологічне знання, за допомогою якого досліджено закони, програми, наукові праці, історичні і політичні джерела, політичні рішення та явища, які вивчаємо, аналізуємо мовно-політичні ситуації та процеси.

Доведено, що кожен з підходів, який використано для осмислення зазначеної моделі, є важливим, позаяк усі вони у комплексі допомагають розглянути її будову та з’ясувати, що конструктивна чи деструктивна її суть залежить від режиму, який панує у державі, тобто форми правління та ідеології, які по-різному впливають на здійснення мовної політики, формування цієї складної конструкції
та її розбудови.