Basic scientific approaches to understanding the model of language policy as a political science concept

Authors

  • S. Savoyska МАУП

DOI:

https://doi.org/10.31558/2617-0248.2020.5.5

Keywords:

language policy model; political science concept; political networks; hermeneutic circle; cause-and-effect relations; institutional; geopolitical; ideological; synergetic; postmodern

Abstract

Scientific approaches to understanding the model of language policy as a political science concept are studied, which are: hermeneutic circle, based on which this model is built, the components of which are a single whole, consisting of separate sectors, which are political networks interconnected by political science contexts , ie cause-and-effect relationships; institutional, which includes the Institute of the Head of State, parliament, government, court, political parties, local governments, NGOs, civil society and others. institutions; network, which makes it possible to find out which political networks make up the model, which at the stages of formation and implementation of language policy by different administrations and states, is subject to change; geopolitical, which clarified that the subjects of Russian and others. political parties and public organizations aim to destroy Ukraine as a sovereign state, relying on the Russian language, which should receive official / state status, and the Russian population, which, according to some Russian politicians and scholars, is not a national minority in the post-Soviet states, in particular in Ukraine, and the indigenous nation; ideological, which is a system of conceptually designed political, legal, religious, philosophical ideas, views and ideas on political life, which reflect the interests, worldview, ideals, moods of people, society, political parties, social movements and others. policy actors that constructively or destructively influence the structure of the model; value, which is closely related to the language, ideology, self-consciousness of the subjects of language policy, their political culture, verbal and political behavior; synergetic, which helps to analyze the model through the prism of the interaction of its parts, which is essentially constructive or destructive; postmodern, the product of which is multiculturalism, democracy, the decline of communism, globalization, decentralization, etc., which determine the verbal, real and symbolic behavior of politicians, some of which slow down the implementation of language policy and negatively affect the development of its model.

Emphasis is placed on understanding the "model of language policy" as a political science concept, which consists of political networks and political science contexts that connect its parts into a complex structure that interacts on the principle of hermeneutic circle.

The concept of "hermeneutics" is defined, which is the basis of the "hermeneutic circle" as a phenomenon and concept, the basis of which is: knowledge of language and morality, which regulate the behavior of language policy; understanding the content and significance of political science contexts and political networks of the language policy model; political science knowledge, which is used to study laws, programs, scientific works, historical and political sources, political decisions and phenomena that we study, analyze linguistic and political situations and processes.

It is proved that each of the approaches used to understand this model is important, because they all together help to consider its structure and find out that its constructive or destructive nature depends on the regime prevailing in the state, ie the form of government and ideologies that differently affect the implementation of language policy, the formation of this complex structure and its development.

Author Biography

S. Savoyska , МАУП

доктор наук в галузі політології, професор

References

Алексєєв О. Політична герменевтика як метод політологічного дослідження: Автореф. дис. ... канд. політ. наук: 23. 00. 01 / Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара. Дніпропетровськ, 2008. 20 с.

Bowring B. Language rights in practice – the case of the former editor of the only Khakas language newspaper / Lukanovic S. N. (ed.). A Shared Vision: Intercultural Dialogue – A Global Paradigm to Promote Linguistic and Cultural Diversity. Ljubljana, Slovenia: Slovenian National Commission for UNESCO, Institute for Ethnic Studies. 04 Nov. 2010. P. 87-106.

Бжезинський З. «Наступною «гарячою точкою цілком може стати Україна». Голос України.

08. 08. C. 2.

Білик Б. Проблеми державної мови в Україні (1989-2004 рр.). Збірник наукових праць Науково-дослідного інституту українознавства. К.: Поліграфічний центр «Фоліант», 2005. Т.VI. С. 160-164.

Брацкі А. Українське мовне питання чи питання української мови – соціо-психокультурний аспект. К.: Центр українознавства Київського національного у-ту ім. Т. Шевченка, 2012. Вип. 8. С. 86-89.

Бунецький Л. Аспекти інституціоналізму в сучасній політичній науці: аналіз феномену «політичний інститут». Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Серія Філософія. Політологія. Вип. 91-93. 2009. С.60-64.

Вишняк О. Ставлення українських громадян до питання про статус мов у державі. Мовна ситуація в Україні: між конфліктом і консенсусом. К.: ІПіЕНД імені І. Ф. Кураса НАН України. 2008. С. 144-157.

Гавдида Н., Назаревич Л. Лінгвоцид як форма мовної політики. Наукові записки ТНПУ. Серія: Мовознавство. Вип. ІІ(24) 2014 78. С. 77-80.

Гадамер Г. – Г. Герменевтика і поетика / Г. – Г. Гадамер; пер. з нім. К.: Юніверс, 2001. 288 с.

Гельман В. Институционное строительство и неформальные институти в современной российской политике. Полис. Политические исследования. 2003. №4. С. 6-25.

Горбатенко В. Постмодерн і трансформація ціннісної основи людського буття / В. Горбатенко. Політичний менеджмент. Київ, 2005. №1. С. 3 – 13.

Gorenburg D. Soviet Nationalities Policy and Assimilation / D. Arel, B. Ruble (eds.). Rebounding Identities: The Politics of Identity in Russia and Ukraine. Baltimore M D: Johns Hopkins University Press, 2006. P. 273-303.

Данилевська О. Мова в революції та революція в мові: мовна політика Центральної Ради, Гетьманату, Директорії УНР/Оксана Данилевська. К., 2009. 176 с.

Дербишайр Дж. Д., Дербишайр Я. Политические системы мира: В 2-х т. Том 1: Пер. з англ. М.: РИПОЛ КЛАССИК, 2004. 512 с.

Дзюба І. Що за обрієм? (наша культурна спадщина і культурне майбуття) / Дзюба І. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Київ: Наукова думка, 1992. Вип. 1. С. 225-230.

Діяк І. Українське відродження чи нова русифікація?: Наукове видання. К.: Гранослов, 2000. 304 с.

Дьоміна О. Аксіологічні основи національної ідеї / О. Дьоміна. Гілея: науковий вісник. 2015. Вип. 93. С. 201-205.

Іванишин В. Нація, державність, націоналізм. Дрогобич: Відродження, 1992. 175 с.

Климанська Л. Комунікативний потенціал у політиці / Лариса Климанська. Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку: [збірник наукових праць] / Національний університет «Львівська політехніка» [та інші]. – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2006. Випуск 18. С. 104-109.

Кожевніков В. Важкий шлях до рідної мови. Київ, 2005. 27 с.

Колодій А. Національний вимір суспільного буття. Львів: Астролябія, 2008. 368 с.

Кресіна І. Українська національна свідомість і сучасні політичні процеси: (Етнополітичний аналіз): [Монографія]. К.: Вища школа, 1998. 392 с.

Лапіна Т. Ідентифікація культури: філософські критерії. Філософія і культура. 2013. № 10.

С. 1407-1418.

Лопушинський І. Формування та реалізація державної мовної політики в галузі освіти України: Автореф. дис.... докт. політ. наук: 25. 00. 02 / Національна академія державного управління при Президентові України. К., 2008. 30 с.

Мельник О. «Перший і третій Рим» в контексті ідеології «Русского мира» і верифікації сучасного Ватикану / О. Мельник. Українське релігієзнавство. 2015. № 73. С. 311-319.

Меркель В. Формальные и неформальные институты в дефектных демократиях / В. Меркель, А. Круассан. Политические исследования. 2002. №2. С.20-31.

Новакова О. Параметри конструктивної взаємодії політичних сил/О.Новакова. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 22: Політичні науки та методика викладання соціально-політичних дисциплін. 2014. Вип. 15. С. 3-8.

Огієнко І. Історія української літературної мови. К.: Наша культура і наука, 2004. 436 с.

Пірен М., Ребкало В. Духовність особистості – основна цінність демократичного суспільства / М. Пірен, В. Ребкало. Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. 2011. Вип. 2. С. 228-236.

Політико-ідеологічний процес в українському суспільстві в умовах модернізації: порівняльний аналіз. [Монографія] / За заг. ред. Ф. М. Рудича. К.: ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2013. 448 с.

Постол А. Постмодернізм як сучасна суспільно-політична реальність / А. Постол. Гуманітарний вісник ЗДІА. Запоріжжя, Вип. 42. 2010. С. 69-79.

Пріцак О. Замість монологів і полемік – творчий діалог. Віче. 1994. №4 (25). С. 98-107.

Савойська С. Політологічний контекст моделі мовної політики: теоретико-методологічний аналіз [Текст]: монографія / Світлана Савойська; Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка. Львів: Простір-М, 2019. 790 с.

Саворская Е. Политические сети в процессах надгосударственного регулирования: европейский и мировой опыт. М.: ИМЭМО РАН, 2018 с.

Smagulova J. «Language policies of kazakhization and their influence on language attitudes and use» / Smagulova J.Iternational journal of bilingual education and bilingualism. 2008. 19 Dec. Vol. 11. Issue 3-4.

P. 440 – 475.

Українське питання в Російській імперії (кінець XIX – поч. XX ст.): Колективна наукова монографія в трьох частинах. Частина 3. Київ: Інститут історії України НАН України, 1999. 276 с.

Смолин М. «Украинский туман должен рассеяться, и русское солнце взойдет». Украинский сепаратизм в России. Идеология национального раскола. Москва, 1998. 229 с.

Степанова Н., Андрієнко Ю. Політична участь у добу постмодерну: українська практика

/ Н. Степанова, Ю. Андрієнко. Молодий вчений. №5 (20). Ч. 4. травень 2015. С. 125-128.

Хома Н. Візуалізація як характеристика постмодерної політичної дії / Н. М. Хома. Гілея. Політичні науки. Збірник наукових праць. 2014. № 89. С. 405-408.

Черниш А. Мова та ідентичність у сучасному світі. Мова і суспільство. Львівський університет

ім. І. Франка, 2012. Вип. 3. С. 13-22.

Шевчук Г., Трач Н. Мовна політика після Помаранчевої революції. Магістеріум. Мовознавчі студії. 2009. Вип. 37. С. 97-104.

Шипунов Г. Ідеологія політичних партій: методологічні засади дослідження / Г. Шипунов. Політикус. 2017. Вип. 3. С. 43-47.

Шипунов Г. Концептуальні особливості визначення «лівих» та «правих» політичних партій в умовах постіндустріального суспільства. «Грані». 2017. Том 20. Вип. 1 (141). С. 67-73.

Published

2021-01-15

Issue

Section

Political discourse