Політичний фольклор як протестний дискурс С. Єфремова (за матеріалами Щоденників 1923 – 1929 рр.)

Автор(и)

  • І. В. Мацишина Донецький національний університет імені Василя Стуса

DOI:

https://doi.org/10.31558/2617-0248.2020.5.2

Ключові слова:

анекдоти; дискурс; Єфремов; протест; щоденники

Анотація

Політичний фольклор, як рефлексія на політичні процеси, має прагматичний аспект у вигляді політичних анекдотів. Формування сюжетів, навколо яких створюється вербальна історія, вказує на ступінь суспільної уваги до політичних явищ, фактів та політичних акторів. Тому для дослідника таких текстів важливі не тільки самі анекдоти, а й теми, навколо яких вибудовувався сюжет. Як інструмент історичної пам'яті, що може використовуватися у політичних цілях, політичний анекдот здатен емоційно доповнювати або заперечувати історичну пам’ять. Звідси акцент на одних історичних подіях, та відсутність сюжетів по іншим подіям свідчить про трансляцію смислу, що має переривчасту частоту кодів. Які розпізнаються завдяки спільному культурному простору, але у публічному просторі знаходяться під контролем влади, що має як інструменти блокування, так і власний механізм розповсюдження. Звідси дослідник має справу як з контрольованими, так і з протестними політичними анекдотами. Використання емоційних образів «наших» та «інших» через політичні анекдоти поляризує суспільство, що може призводити як до розколу, так і до об’єднання нації. Тому важливим є дослідження саме рефлексії змін та очікувань, які відображаються через дискурс повсякденності на прикладі політичних анекдотів. Проводиться аналіз політичних анекдотів, що записані у «Щоденниках» українського громадського діяча Сергія Єфремова з 1923 по 1929 рр. Наголошується на протестному дискурсі політичних анекдотів, які як віддзеркалювали протестне ставлення до політичного режиму, так і створювали вже нові неофіційні політичні дискурси. Через дослідження певних форм, прийомів, метафор досліджено сміхову комунікацію і доведена подвійна структура «теорії звільнення» на особистісному та політичному рівнях.

Біографія автора

І. В. Мацишина , Донецький національний університет імені Василя Стуса

д. політ.н., професор

Посилання

Виговський М. Ю. « Щоденники» академіка Сергія Єфремова: джерело вивчення номенклатури культурно-освітніх установ України 1920-х років. Пам'ять століть : Історичний науковий та літературний журнал. 2003. № 6. С. 81 –91.

Головецька Н. Український політичний анекдот на сторінках “Щоденників. 1923–1929” Сергія Єфремова. Народна творчість та етнографія. 2007. № 5. С. 23–27.

Денисенко Г., Денисенко О. Краєзнавчі нотатки Сергія Єфремова. Краєзнавство. 2000. № 1-2. С. 59–65.

Єфремов С.О. Щоденники, 1923 – 1929. К. : ЗАТ «Газета «РАДА», 1997. 848 с.

Калантаєвська Г., Сипченко І. А пресі… пресі теж смоленським шляхом іти доведеться (радянська періодика і видавнича справа у Щоденниках Сергія Єфремова) . Образ. 2017. №. 3. С. 94–105.

Масенко Л. Цінне джерело: нотатки мовознавця про «Щоденники» Сергія Єфремова. Урок Української. 2000. №1. С.20–23.

Нагорна Т. Щоденники С. Єфремова як джерело для вивчення особливостей суспільно-культурного та наукового життя в підрадянській Україні 1920-х років. Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія Історія, економіка, філософія. 2012. №. 17. С.228–234.

Наєнко М. Сергій Єфремов і ранні модерністи. Слово і Час. 2012. № 1. С. 117–120.

Оляндер Л. Я й середовище в Щоденнику (1.01. 1895 – 4.02. 1896) Сергія Єфремова: проблема самопізнання, формування особистості та вибір життєвої позиції. Султанівські читання. 2015. №. 4. С. 71–80.

Фройд З. Дотеп та його стосунок до несвідомого. Пер. Я.М.Коган, М.В.Вульф. М. : АСТ, Мн. : Харвест, 2006. 480 с.

Чорнопиский М. Фольклорна політична сатира 20-х років ХХ століття у записах Сергія Єфремова : монографія. Львів : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2001. 170 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-01-15

Номер

Розділ

Політичний дискурс