Пісенні неофраземи у текстах українських медіа: стилістичний і суспільно-політичний ефекти
DOI:
https://doi.org/10.31558/2617-0248.2024.9.17Ключові слова:
стилістика текстів медіа, суспільно-політичний вплив медіа, аналіз медіаконтенту, медіалінгвістика, медіакритика, політичні комунікації, фразеологізмиАнотація
Актуальність цього дослідження зумовлена появою нових лінгвокультурних елементів, що набули поширення у медійному просторі України упродовж останніх десятиліть. У полі зору авторів дослідження – неофраземи, джерелами яких є влучні словесні формули з пісень, що імплементовані у медійні тексти, активно функціонують в мові сучасних українських медіа та викликають відповідні стилістичні та суспільно-політичні ефекти. Метою статті є визначення стилістичних і суспільно-політичних ефектів, які формуються чи можуть формуватися у суспільно-політичному дискурсі періоду повномасштабного російського вторгнення в Україну, внаслідок використання у текстах медіа неофразем, запозичених із сучасних українських пісенних творів. Емпіричною базою дослідження стали публікації в загальноукраїнських і місцевих медіа за період російсько-української війни (2014-2024 рр). Проаналізовано підходи щодо розуміння змісту як стилістичних, так і суспільно-політичних ефектів використання фразеологізмів у текстах медіа українськими науковцями. Виокремлено та підкріплено прикладами з медіа основні стилістичні та суспільно-політичні ефекти, а саме: конотації, образної номінації/деномінації, реінтерпретації, десенсибілізації, коригування картини світу. У результаті аналізу доведено, що конвергенція медійного контенту (пісенних творів і журналістських текстів) здатна не тільки створювати яскраве стилістичне враження, але й впливати на еволюцію свідомості аудиторії, формувати україноцентричну картину світу, сприяти гуртуванню політичної нації в умовах війни, забезпечувати емоційну опірність аудиторії ворожим інформаційним спецопераціям, підтримувати належний емоційний стан українського суспільства.
Посилання
Бузько С. А. Поняття стилістичної маркованості мовних одиниць (загальнотеоретичний аспект). Філологічні студії. 2018. Вип. 17. С. 110 – 124.
Власова А. Ю. Культурологічний аспект сучасної української пісні та її мова. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2016. № 1. С. 33 – 36.
Гундорова Т. Транзитна культура. Симптоми постколоніальної травми: статті та есеї. Київ : Грані-Т, 2012. 548 с.
Демуцька А. В. Масові емоції в соціальних комунікаціях як результат масовоінформаційного впливу. Наукові записки Інституту журналістики. 2012. Т. 1(78). С. 30 – 40.
Дутчак В. Г. Від музики Майдану до музики війни: український феномен. The russian-ukrainian war (2014-2022): historical, political, cultural-educational, religious, economic and legal aspects. Riga: Baltija Publishing, 2022. С. 716 – 725.
Медіалінгвістика : словник термінів і понять / Л.І. Шевченко, Д.В. Дергач, Д.Ю. Сизонов. Вид. 2-ге, випр. і доп. Київ : ВПЦ «Київський університет», 2014. 326 с.
Романюк Н. В., Лебідь Н. М. Новації медіамови в умовах війни. Держава та регіони. Серія «Соціальні комунікації». 2022. № 2 (50). С. 166 – 174.
Сизонов Д. Фразеологічні інновації української мови в медіалінгвістичному висвітленні. Studia Slavica Hung. 2018. Вип. 63/2. С. 333 – 346.
Стишов О. Неофраземи в суспільно-політичному дискурсі українських мас-медіа. Studia Philologica = Філологічні студії. 2015. № 1. Вип.4. С. 19 – 23.
Шевченко Л. Інтелектуальна еволюція української літературної мови: теорія аналізу: монографія. Київ: ВПЦ «Київський університет», 2001. 478 с.
Яцимірська М. Мова війни і «контрнаступальна» лексика у стислих медійних текстах. Вісник Львівського університету. Серія Журналістика. 2023. Вип. 52 – 53. С. 280 – 290.
