«Політика щастя» в соціальній державі.

Анотація

Стаття присвячена дослідженню проблеми щастя та політики щастя в соціальних державах. Метою роботи є визначення ролі соціальної держави в формуванні суспільства щасливих людей та шляхів реалізації нею «політики щастя». Наукова новизна дослідження у визначенні можливості здійснювати політику щастя в умовах конкурентного суспільства. У дослідженні показано зростання інтересу до проблеми щастя як науковців, так і політиків. Відмічається міждисциплінарний підхід до вивчення проблеми щастя. Зазначено, що уявлення про шляхи формування соціально справедливого суспільства змінюються. Приділяється увага дискусії щодо максималізації щастя як мети уряду. Визначається суть соціальної держави, яка найбільш послідовно реалізує завдання створення гідних людини умов існування. Доведено значення свободи в забезпеченні щастя людини та необхідність надання державою соціального захисту від негативного впливу на суспільство економічної свободи, ринку. Рівень захисту громадян від ринку (рівень декоммодифікації) розглядається як один з критеріїв різних моделей соціальної держави. Аналізуються та оцінюються різні стратегії найкращого задоволення потреб суспільства та їх практичне застосування в різних країнах: традиційно ліва (підтримує державну гарантію задоволення людських потреб); традиційно права (задоволення потреб залежить від ринку); стратегії, що поєднують ознаки цих двох стратегій («гібридні»). Відмінність між країнами, які використовують «гібридні» стратегії, в тому чого більше – «ринку» чи «регулювання ринку задля задоволення потреб населення». Як приклад розглядається використання «гібридних» стратегій в Соціалістичній Федеративній Республіці Югославія, де існувала «економіка ринкового соціалізму». Визначається сумісність лібертаріанських ідей з проголошеною в Україні політикою щастя. Зроблено висновок, що реалізація прагнень сформувати суспільство щасливих людей в Україні залежить від побудови соціальної держави.