Парадигма політичного права: доктринальні та праксеологічні аспекти.

Автор(и)

  • N. M. Batanova Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України

DOI:

https://doi.org/10.31558/2617-0248.2019.4.1

Ключові слова:

політичне право, правова політологія, держава, суспільство, політика, політична влада

Анотація

У статті розкриваються сутнісні та змістовні характеристики політичного права як феномену сучасної політичної та юридичної науки. Показаний синергетичний зв’язок між предметом, принципами, цілями та завданнями політичного та конституційного права, фундаментальними інститутами політики та права. Доводиться, що політичне право є не лише доктринальною основою політичних явищ та процесів, а й одним із важливих компонентів процесу досягнення політичних завдань, цілей та функцій політичної влади, іманентною ознакою та стратегічним елементом механізму реалізації політичних прав та свобод.

Стверджується, що ідея поєднання в предметі політології системи категорій, пов’язаних із явищами політичної свободи, політичної влади, політичної відповідальності та іншими політико-правовими явищами та процесами, повинна знайти своє вираження в системі, функціях, методології політичного права. Ідея, що стоїть за цими та іншими політико-правовими категоріями, полягає у сутності предмету наукових знань про політичне право. Перш за все, це відображається на змісті досліджуваних об’єктів у цій галузі політичних знань, відображених у відповідних концепціях та інших теоретичних конструкціях. Ідея політичної влади та політичної свободи, будучи фундаментальною проблемою сучасної політології, виступає як своєрідна філософія та ідеологія політичного права.

Зроблено висновок, що тільки у своїй єдності різноманітні аспекти у розумінні сутності політичного права (у тому числі у контексті ідей та цінностей політичної науки, її змістовних та системно-структурних характеристик, серед яких демократія, політична свобода, політична влада, політична відповідальність, політична свідомість, політичний порядок, політична психологія, політичне прогнозування, політичний компроміс тощо) дозволяють говорити про існування даного феномену не лише як привабливої концептуальної моделі, а й об’єктивної реальності, яка має аксіологічні, гносеологічні, онтологічні, цивілізаційні, інституціональні, конститутивні, нормативні, функціонально-телеологічні, історичні, національні та ментальні параметри, які еволюційним шляхом склалися під впливом відповідних політичних ідей та принципів, а також реальної практичної політичної діяльності.

Біографія автора

N. M. Batanova, Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України

к. ю. н., науковий співробітник відділу правових проблем політології

Посилання

Джунь В. В. Соціологія конституційного права: монографія. Київ: Ін Юре, 2015.

Кн. 1: Теоретико-методологічні основи. 384 с.

Кресіна І. Становлення школи правової політології. Право України. 2014. № 5. С. 224–235.

Кресіна І. О. До питання про предмет правової політології. Правова держава: Щорічник наук. праць.

Вип. 16. С. 517–525.

Кресіна І. О., Сотник А. Л. Правова політологія: проблеми наукової інституціоналізації. Правова

держава: Щоріч. наук. праць. 2014. Вип. 25. С. 291–309.

Речицкий В. Политический предмет конституции. Киев: Дух і літера, 2012. 726 с.

Сарновська С. О. Сучасна соціальна комунікативна культура (філософсько-методологічний аналіз) :

автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.03 «Соціальна філософія та філософія

історії». Київ, 2000. 18 c.

Сотник А. Л. Правова політологія: передумови становлення та особливості процесу інституціоналізації.

Держава і право. Сер. Юридичні і політичні науки: зб. наук. праць. 2012. Вип. 58. С. 676–682.

Шаповал В. Феномен конституційного права: монографія. Київ: Інститут законодавства Верховної Ради

України, 2017. 423 с.

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Теорія та історія політичної науки