Трансформація методологічного інструментарію політичної науки для аналізу політичних процесів

Анотація

У статті доведено, що інтеграція Big Data та ШІ спричиняє парадигмальний зсув у політичній науці. Трансформацію об’єкта політичної науки під впливом цифрової революції. Традиційні методологічні підходи (якісний аналіз, опитування, класична статистика) виявляються частково неспроможними осягнути нові феномени, такі як дезінформаційні кампанії в реальному часі, мікротаргетинг у соціальних мережах та алгоритмічне формування суспільної думки. Зазначено, що цифрові політичні взаємодії генерують безпрецедентні обсяги даних, які формують нове аналітичне середовище для дослідження політики. Водночас розвиток технологій штучного інтелекту та машинного навчання відкриває можливості для обробки, моделювання та інтерпретації таких даних. Обґрунтовано, що внаслідок цього виникає методологічний розрив між швидкістю технологічних змін у політичному середовищі та повільнішою адаптацією академічного інструментарію політичної науки. Підкреслено, що в українському контексті ця проблема набуває особливої актуальності у зв’язку з необхідністю протидії гібридним загрозам, аналізу інформаційних впливів та дослідження громадської думки в умовах інформаційної війни. Метою статті є визначення ключових напрямів трансформації методології політичної науки під впливом технологій Big Data та штучного інтелекту, а також ідентифікація нових аналітичних можливостей і методологічних викликів, що постають перед сучасними дослідниками. Зроблено висновок, що використання Big Data та ШІ суттєво розширює аналітичні можливості політичної науки, дозволяючи тестувати теоретичні моделі на масштабних масивах даних та досліджувати політичні процеси у режимі реального часу. Водночас нові цифрові інструменти не замінюють класичні методи політичного аналізу, а потребують їх інтеграції у комплексну методологічну систему сучасних політичних досліджень.