Злочинність та соціальний контроль в Україні у 2013-2025 роках: аналіз трансформації в умовах війни

Анотація

У цьому дослідженні розглядаються тенденції злочинності в Україні з 2013 по 2025 рік, з особливим акцентом на впливі повномасштабного вторгнення Росії, що розпочалося в лютому 2022 року. Аналіз показує, що Україна фактично є першим «кримінологічним» полігоном для вивчення впливу сучасної війни на сучасну демократичну державу, що функціонує в рамках європейської правової системи. До війни (2013-2021) Україна демонструвала постійне зниження рівня злочинності, досягнувши історичного мінімуму в 321443 зареєстрованих злочинів у 2021 році, з приблизно 50–54 % випадків виявлення підозрюваних. Повномасштабне вторгнення негайно порушило цю тенденцію. До 2025 року кількість зареєстрованих злочинів зросла до 608191 – на 89% більше, ніж у 2021 році, – тоді як рівень виявлення підозрюваних впав до 27,3%, що створило безпрецедентну прогалину в правосудді, оскільки в понад 442 тис. кримінальних провадженнях підозрювані не були виявлені. Війна кардинально змінила структуру злочинності. Злочинність стала значно більш сільською, а частка «сільських» злочинів у загальній кількості злочинів зросла з 20% (2013-2021) до 32,3% (2025). Співвідношення злочинів у містах і селах зменшилося з 4:1 до ледь 2:1, що відображає злочини, пов’язані з окупацією, крадіжки покинутого майна та злочинність у прифронтових зонах. Категорії злочинів мали різний вплив: злочини проти власності спочатку зменшилися, але кількість шахрайств різко зросла (з 23847 у 2021 році до 82609 у 2023 році). Зросла кількість злочинів, пов’язаних із домашнім насильством (з 4800 у 2021 році до 8900 у 2024 році). Кількість військових злочинів зросла з 253 у 2021 році до 62128 у 2022 році. Кількість умисних вбивств із застосуванням вогнепальної зброї досягла піку у 909 у 2023 році, що в 25 разів перевищує базовий показник 2021 року. Парадоксально, але попри поширення зброї, деякі злочини із застосуванням вогнепальної зброї мали складні закономірності, а не просто зростали. Статистика торгівлі людьми виявила тривожні прогалини: незважаючи на 6,5 мільйона біженців, що створили безпрецедентну вразливість, зареєстровані випадки залишалися низькими (105 у 2024 році), що свідчить про серйозне заниження показників і можливу співучасть правоохоронних органів. Дослідження показує, що, хоча Україна зберегла статистичну прозорість під час екзистенційної кризи, інституційна ефективність в умовах воєнного тиску зазнала краху, що створило небезпечну безкарність, яка загрожує післявоєнній відбудові та верховенству права.