Регіональні особливості політичних відносин в країнах ЄС, направлених на допомогу мігрантам-біженцям від війни з України 2022-2025 рр

Автор(и)

  • Л. В. Козловська ДЗ "Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського" https://orcid.org/0000-0003-2635-7916

DOI:

https://doi.org/10.31558/2617-0248.2026.11.3

Ключові слова:

політичні відносини, співробітництво, консенсус, компроміс, консолідація, мігранти-біженці, приймаючі країни ЄС

Анотація

У статті аналізуються  політичні відносини приймаючих країн ЄС в період стихійного напливу мігрантів-біженців від війни з України, що  мають свої регіональні особливості та визначаються різними рівнями вертикально-горизонтально структури загальноєвропейської політичної системи. Вони захищені комплексом інституцій, договорів і механізмів ЄС,  які забезпечують стабільність, мир та захист від потенційних загроз на європейському континенті в результаті консулідуючої співпраці Європейської Комісії, Європейського Парламенту, Ради ЄС, Комітету регіонів та інших органів державної влади країн – членів ЄС. Однією з таких загроз стала агресія рф в Україну, внаслідк якої  почалася вимушена міграція українців за кордон з метою збереження свого життя в умовах війни. Стихійність і масовість прибуття мігрантів-біженців від війни з України  2022-2025 рр. вплинули на  політичні відносини приймаючих країн ЄС як на  одним із видів суспільних відносин. Підгрунтям їх виникнення стала міграція біженців від війни з України в умовах агресії рф. Причина таких відносин – намагання приймаючих країн ЄС зберегти стабільність своєї політичної системи під тиском непередбачуваного напливу українців-біженців від війни, що могло породити хоос і напругу в роботі всієї політичної системи ЄС. Їх  зміст    закладений в  загальній системі спільної політичної діяльності з політичними відносинами в різних формах в приймаючих країнах ЄС, направленої на прийняття, розміщення та соціальну допомогу мігрантам-біженцям від війни з України. Процес реалізації цих політичних відносин включає послідовність політичних подій, зумовлених обставинами напливу мігрантів-біженців від війни з України в приймаючі країни ЄС. Його наслідками  стала неосяжна цілеспрямована соціально-політична  діяльність з різними формами політичних відносин: співробітництва, консенсусу,компромісу, консолідації    політичних сил (державних структур, політичних і громадських організацій та громадян приймаючих країн ЄС) з питань прийому, розміщення та соціальної допомоги мігрантам-біженцям від війни з України приймаючими країнами ЄС в 2022-2025 рр.

Біографія автора

Л. В. Козловська , ДЗ "Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського"

к. політ. н., доцент

Посилання

Бензарь А. Пєстова О. Міграційні процеси в Україні у воєнний період (2022-початок 2023рр). Актуальні питання у сучасній науці.2024.№ 1(19) С.30-44

Боярська О. Цивілізаційна парадигма С. Хантингтона та сучасна "лінія розлому" України / О. А. Боярська, О. О. Поплавський. Політологічний вісник. 2015. Вип. 79. С. 301–311.

Директива Ради 2001/55/ЄС про мінімальні стандарти для надання тимчасового захисту у випадку масового напливу переміщених осіб та про заходи, що сприяють збалансованості зусиль між державами-членами щодо прийняття таких осіб та розподілу наслідків такого прийому. Рада Європейського Союзу. URL: https://eur_lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=OJ:L:2001:212:00

Лібанова Е.,Позняк О., Цимбал О. Масштаби та наслідки вимушеної міграції населення України внаслідок збройної агресії Російської Федерації. Демографія та соціальна економіка. 2022. № 2(48). С. 37-57. URL: http://jnas.nbuv.gov.ua/article/UJRN-0001339377

Парсонс В. Публічна політика: Вступ до теорії й практики аналізу політики: Пер. з англ. К. 2006. 549с.

Петухова О. В. Консолідація: сутність і види. Інвестиції: практика та досвід. 2015. № 3. С. 130–135

Радою ЄС ухвалено рішення про активацію дії Директиви для українців/ Council Implementing Decision( EU) 2022/382,2022,04.04 Рада Європейського Союзу. URL: https://ips.ligazakon.net/document/MU22006

Рада ЄС продовжила-тимчасовий-захист-для-українських-біженців-до-березня-2026-року,2024,06,24 Рада Європейського Союзу. URL: https://www.consilium.europa.eu/en/policies/refugee-inflow-from-ukraine/

Сімахова А., Церковний І. Міграційні процеси в Україні в роки війни: соціальний аспект. Економіка, управління та адміністрування. 2022. № 4.(102). С. 61-64. URL: https://doi.org/10.26642/ema-2022-4(102)

Центр економічної стратегії. Біженці з України: хто вони, скільки їх та як їх повернути? Фінальний звіт. 23.09.04 URL: https://ces.org.ua/refugees-from-ukraine-ukr-final-report/

11,4 мільйона українців покинули свої домівки через війну – ООН. РБК-Україна. URL: https://www.rbc.ua/ukr/news/voyny-svoi-doma-pokinuli-11-4mlnukraintsev-1649511897

Duschyk, M., Kaczmarchyk, P. Wojna na Ukrainie i migracja do Polski: Outkook and Challenges. Іntereconomics. 2022. 57(3), р. 164-170 URL: https://www.intereconomics.eu/contents/year/2022/number

/3/article/the-war- in- ukraine-and-migration-to-poland-outlook-and-challenges.html

Kozlovska L., Voropay S., Moroz V. Migrants in international relations: the practice of social development in Ukraine and the reseiving countries of the EU in the light of the course and consequences of Russian aggression // колективна монографія «Міжнародне співтовариство та Україна в процесах економічного та цивілізаційного поступу: актуальні економіко-технологічні, ресурсні, інституціональні, безпекові та соціогуманітарні проблеми», м. Рига, Латвія, 2024, с.244-261

Kufliński М. Eurocentrism in Samuel P. Huntington’s Concept of the Clash of Civilisations//Polish Political Science Yearbook. 2022. 51(3). Р.125-134

Huntington, S. The clash of civilizations and the remaking of world order. New -York, 1996, 571р.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-03-10

Як цитувати

[1]
Козловська , Л.В. 2026. Регіональні особливості політичних відносин в країнах ЄС, направлених на допомогу мігрантам-біженцям від війни з України 2022-2025 рр. Вісник Донецького національного університету імені Василя Стуса. Серія політичні науки. (Бер 2026), 17-23. DOI:https://doi.org/10.31558/2617-0248.2026.11.3.

Номер

Розділ

Сучасні політичні інститути та процеси