Institutional fundamentals of modernization of political networks of the language policy model

Authors

  • S. V. Savoyska Міжрегіональна академія управління персоналом

DOI:

https://doi.org/10.31558/2617-0248.2021.6.7

Keywords:

language policy model; political networks; modernization; institutions; independence; Ukraine

Abstract

The institutional bases of modernization of the language policy model are investigated. It is substantiated that the institutional basis for the modernization of political networks of the language policy model is Ukrainian or other. language (at different times – it is Kiev, Church Slavonic, Old Ukrainian, Russian, etc.) as a state institution, which in the XV and XVI centuries. used in church translations and in the service of God.
The language policy of modernization affected the church sphere precisely when the Ukrainian church became independent, when priests had the opportunity to conduct services and read sermons in Ukrainian (Church Slavonic).
The definition of "modernization" is given, which we understand as: cultural and democratic changes; renewal of the activity of a certain institution or branch, which carries significant vestiges of the past and is subordinated to its tasks; profound changes in the educational authoritarian worldview; revision of the principles of functioning of education, its reform in accordance with the new requirements. The activity of those institutions that the independent Ukrainian state inherited from the USSR is described, one of the reasons for its collapse is that this superpower tried to build a stateless monolingual society, which in the new democratic conditions cannot function constructively and fully. It turned out that ignoring national, in particular linguistic factors, was one of the factors of the viability of the empire, as a multinational state needs a pluralism of political and ideological views.
Emphasis is placed on the fact that with the restoration of independence, new democratic institutions (the President’s Institute, the Legislative Institute, which is the Verkhovna Rada in Ukraine, the Executive Institute – the Cabinet of Ministers, and a network of judicial, communication, administrative, educational and other institutions) have defined the type of construction. model of language policy in Ukraine, which is monocultural, as well as – the democratic direction of development of its language policy. It is determined that the indicator of the political networks of the model is the Ukrainian language as a state institution, as well as other political institutions that regulate language policy, determine its vector of development and solve language and political problems.
In this sense, it is revealed that the tension arises due to the competition of two main political institutions and their ideologies – national-democratic and communist, which provoke confrontation, for example, in areas of Ukrainian and Russian nationalisms. It was found that the modernization of the political network of the language policy model took place during the rule of Kuchma and other pro-Russian politicians, who steadily and purposefully led the Ukrainian community to its polarization, division and language-political crisis. Given the activities of various political institutions, as well as the vision of the state and its model of language policy, it was found that between the "right" (national democratic political forces) and "left" (Communists, Socialists, Social Democrats, etc.) political institutions arise misunderstandings, confrontations and linguistic-political conflicts that occur during the discussion of language laws, their ratification and adoption.
 It has been proven that the functioning of the institutions that are the basis for the modernization of the political network of the language policy model depends on the prevailing ideology, political culture of the subjects, political consciousness and political behavior.

Author Biography

S. V. Savoyska , Міжрегіональна академія управління персоналом

доктор наук в галузі політології, професор

References

Ажнюк Б. Мовна політика: європейські критерії і Україна. Українське мовознавство. Київський національний університет ім. Т. Шевченка. К., 2019. № 1 (49). С. 9 – 31.

Ажнюк Б. Шляхи і методи розширення сфери застосування української мови: концептуальні й практичні аспекти. Мовна ситуація в Україні: між конфліктом і консенсусом. К.: ІПіЕНД імені І. Ф. Кураса НАН України, 2008. С. 343-367.

Андрусів В. Інституційний інтерес: виникнення та стратегічне значення / В. Андрусів. Стратегічні пріоритети. К., №1. 2006. С. 18-26.

Андрущенко В. Роздуми про освіту: Статті, нариси, інтерв’ю К.: Знання України. 2004. 737 с.

Бекешкіна І. Конфліктологічний підхід до сучасної ситуації в Україні / І. Бекешкіна. Київ: Абрис, 1994. 48 с.

Білик Б. Ідея введення другої державної мови в Україні – згубна для інших її нацменшин, корінної нації. К.: Поліграфічний центр «Фоліант», 2006. Т. IX. С.154-160.

Брацкі А. Українське мовне питання чи питання української мови – соціо-психокультурний аспект. К.: Центр українознавства Київського національного у-ту ім. Т. Шевченка, 2012. Вип. 8. С. 86-89.

Висоцький О. «Помаранчева» революція як зміна парадигм легітимаційної політики української влади. Гуманітарний журнал. Дніпропетровськ, 2004. № 3 (23). С. 95-101.

Войтенко Ю. Зіткнення цивілізацій і Україна: геополітичний вимір. Гілея: науковий вісник: збірник наукових праць / гол. ред. В. М. Вашкевич. К.: ПП «Видавництво «Гілея», 2014. Вип. 85 (6). С. 296-299.

Головатий С. Українська мова – інститут державності. Право України. 2016. № 3. С. 11-62.

Дзюба І. Нагнітання мороку: Від чорносотенців початку XX століття до українофобів початку століття XXI. К.: Вид. Дім «Києво-Могилянська академія», 2011. 503 с.

Діяк І. Українське відродження чи нова русифікація?: Наукове видання. К.: Гранослов, 2000. 304 с.

Калиновська О. Мовна ситуація в сфері освіти. Мовна політика та мовна ситуація в Україні: Аналіз і рекомендації / За ред. Юліане Бестерс – Дільгер. Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. С. 196-232.

Кичигин С. Война в четвертом измерении [Текст]: научно-художественная книга / С. А. Кичигин. 2-е изд., перераб. К. Молодь, 1989. 303 с.

Клинченко Т. Мовно-культурний розвиток в Україні: політичні відносини і культурні реалії. Національна інтеграція у полікультурному суспільстві: український досвід 1991-2000 років / Збірник. Відпов ред. І. Ф. Курас, О. М. Майборода. Київ: Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України, 2002. С. 215-238.

Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. К.: Преса України, 1997. 80 с.

Котигоренко В. Ризики альтернативних версій мовної політики в Україні / Мовна ситуація в Україні: між конфліктом і консенсусом. К.: ІПіЕНД імені І.Ф.Кураса НАН України, 2008. С. 281-294.

Лопушинський І. Формування та реалізація державної мовної політики в галузі освіти України: Автореф. дис.... докт. політ. наук: 25. 00. 02 / Національна академія державного управління при Президентові України. К., 2008. 30 с.

Майборода О., Панчук М. Мовне та політико-ідеологічне протистояння в Україні: причини, чинники, прояви / Мовна ситуація в Україні: між конфліктом і консенсусом. К.: ІПіЕНД імені І. Ф. Кураса НАН України, 2008. С. 205-234.

Мацишина І. Регіональні еліти в контексті символізації (1994-2004 рр.). «Політичне життя». Вінниця, 2017. № 2. С. 68-74.

Нагорна Л. Політична мова і мовна політика: діапазон можливостей політичної лінгвістики. К.: Світогляд, 2005. 273 с.

Новакова О. Політична модернізація та розвиток демократичних процесів у сучасній Україні: Автореф. дис. ... докт. політ. наук: 23. 00. 02 / Національна академія наук України. Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф.Кураса. Київ, 2007. 33 с.

Науково – освітній потенціал нації: погляд у XXI ст.: У 3 кн. / Авт. кол.: В. Литвин (кер.), В. Андрущенко, С. Довгий та ін. К.: Навч. книга, 2003. Кн. 2: Освіта і наука. 636 c.

Пірен М., Ребкало В. Духовність особистості – основна цінність демократичного суспільства / М. Пірен, В. Ребкало. Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. 2011. Вип. 2. С. 228-236.

Політико-ідеологічний процес в українському суспільстві в умовах модернізації: порівняльний аналіз. [Монографія] / За заг. ред. Ф. М. Рудича. К.: ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2013. 448 с.

Пріцак О. Замість монологів і полемік – творчий діалог. Віче. 1994. №4 (25). С. 98-107.

Смольніков Ю. Проблема відродження української мови та історичної пам’яті в Україні (др. пол. 80-х – поч. 90-х рр. ХХ ст.). Теоретичний аналіз: Автореф. дис. ... канд. іст. наук: 07. 00. 01 / Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. Київ, 2005. 23 с.

Таран В. Концепція ідеології перехідного суспільства в контексті соціокультурного аналізу: Автореф. дис... д-ра філос. наук: 09. 00. 03 / Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України. К., 2001. 40 с.

Чередник Ю. Модернізація державної мовної політики в Україні: теоретико-методологічний аспект: Автореф. дис. ... канд. наук з державного управління: 25. 00. 01 / Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. Дніпропетровськ, 2011. 23 с.

Published

2021-10-13

Issue

Section

Political discourse