Парадигма політичного права: доктринальні та праксеологічні аспекти.

Анотація

У статті розкриваються сутнісні та змістовні характеристики політичного права як феномену сучасної політичної та юридичної науки. Показаний синергетичний зв’язок між предметом, принципами, цілями та завданнями політичного та конституційного права, фундаментальними інститутами політики та права. Доводиться, що політичне право є не лише доктринальною основою політичних явищ та процесів, а й одним із важливих компонентів процесу досягнення політичних завдань, цілей та функцій політичної влади, іманентною ознакою та стратегічним елементом механізму реалізації політичних прав та свобод.

Стверджується, що ідея поєднання в предметі політології системи категорій, пов’язаних із явищами політичної свободи, політичної влади, політичної відповідальності та іншими політико-правовими явищами та процесами, повинна знайти своє вираження в системі, функціях, методології політичного права. Ідея, що стоїть за цими та іншими політико-правовими категоріями, полягає у сутності предмету наукових знань про політичне право. Перш за все, це відображається на змісті досліджуваних об’єктів у цій галузі політичних знань, відображених у відповідних концепціях та інших теоретичних конструкціях. Ідея політичної влади та політичної свободи, будучи фундаментальною проблемою сучасної політології, виступає як своєрідна філософія та ідеологія політичного права.

Зроблено висновок, що тільки у своїй єдності різноманітні аспекти у розумінні сутності політичного права (у тому числі у контексті ідей та цінностей політичної науки, її змістовних та системно-структурних характеристик, серед яких демократія, політична свобода, політична влада, політична відповідальність, політична свідомість, політичний порядок, політична психологія, політичне прогнозування, політичний компроміс тощо) дозволяють говорити про існування даного феномену не лише як привабливої концептуальної моделі, а й об’єктивної реальності, яка має аксіологічні, гносеологічні, онтологічні, цивілізаційні, інституціональні, конститутивні, нормативні, функціонально-телеологічні, історичні, національні та ментальні параметри, які еволюційним шляхом склалися під впливом відповідних політичних ідей та принципів, а також реальної практичної політичної діяльності.