Механізми ведення гібридної війни у гуманітарній сфері

Анотація

Проаналізовано ключові характеристиками гібридного середовища, основні показники пропаганди як одного з ключових методів ведення гібридної війни рф, цілі російської гібридної війни, етапність розгортання та ведення гібридного конфлікту, основні джерела можливих вразливостей у гуманітарній сфері, де ворог може проводити гібридні деструктивні впливи.
Встановлено, що загроза гібридної війни вимагає від державних інституцій особливих зусиль для посилення міжнародної співпраці у сфері безпеки. Динаміка сучасних міжнародних відносин показує, що сьогодні важливо рухатися до глобальної системи безпеки, яка може мінімізувати кібертероризм, кібервійни та кіберзлочинність.
Доведено, що гібридна війна в гуманітарній сфері характеризується цілеспрямованим когнітивним впливом на відповідні цільові аудиторії з метою викривлення адекватного сприйняття реальності та порушення діяльності соціальних груп, маніпулювання їхньою свідомості та насаджування вигідних для ворога наративів щодо розуміння тих чи інших актуальних явищ у житті суспільства. Тривала присутність російського масового продукту в межах українського соціокультурного середовища створювала можливості для подальшої трансляції та сприйняття гібридних інформаційних установок та фейків російської пропаганди.
Константовано, що в умовах війни суттєво знижується значення міжнародного права, зокрема таких його складових як право міжнародної безпеки, міжнародне гуманітарне право, міжнародне право масової інформації. Цілісність гуманітарного простору держави потребує загальнонаціонального культурно-комунікаційного середовища, що забезпечується пріоритетом функціонуванням української мови та мережі ефективних каналів культурних зв’язків, що охоплюють усе суспільство.
Підсумовано, що для ефективної протидії загрозам гібридної війни та забезпечення ефективної системи національної безпеки держави важливим є формування комплексних, що дозволить своєчасно реагувати на гібридні виклики та небезпеки у суспільстві, а також проактивно формувати національну систему гуманітарної стійкості.