Телеграм-канали як інструменти стратегічної комунікації: дослідження медіа-ландшафту в Україні під час війни

Анотація

Система державних стратегічних комунікацій в Україні отримала імпульс до розвитку після анексії Криму та початку російської агресії в 2014 році. Станом на лютий 2022 року, ця система вже була законодавчо та інституційно оформлена. У статті розглядаються нові тренди, які спостерігаються із початком повномасштабної війни, а саме: особистісний підхід у державних комунікаціях, акцентований лідерством Президента Зеленського; зміщення комунікаційної ваги до безпекових і правоохоронних органів; зростання довіри громадськості до військових та волонтерів, а також поява нових національних метанаративів та символів. Не менш важливим трендом є посилення державного контролю за традиційними ЗМІ з метою нейтралізації як олігархічних, так і проросійських впливів. Водночас із цим, телевізійна аудиторія зменшується на користь мобільних медіа-платформ, що не регулюються державою.
Останні опитування 2023 року демонструють, що більшість українців споживають новини через соціальні мережі та месенджери, при цьому Telegram стає лідером у медіа-просторі. Ця стаття аналізує вплив цієї цифрової платформи, зосереджуючись на викликах для узгодженості українських стратегічних комунікацій під час війни. Спираючись на емпіричні дані сервісу TGStat, автор визначає найбільш впливові канали Telegram та оцінює їх відповідність стратегічним наративам держави. Увага також акцентується на тактиках, що використовуються українськими державними структурами та високопосадовцями для адаптації в цьому динамічному медіа-ландшафті, а також на впливі неінституційних лідерів думок та анонімних каналів.
Згідно із висновками автора, під час повномасштабної війни система стратегічних комунікацій в Українї поєднує державні інтенції з низовими ініціативами, що призводить до певної безсуб'єктності комунікаційного поля. Ця синергія створює особливо потужну форму комунікації. Її ефективність ґрунтується не лише на повідомленнях, але й на різноманітності голосів і каналів, що їх ретранслюють, посилюючи вплив таких наративів як на внутрішню, так і на міжнародну аудиторію. Цифрова сфера, як показує розвиток Telegram в Україні, сприяє інклюзивності та миттєвій комунікації, але водночас кидає виклик наративній послідовності та контролю. Така зміна парадигми відкриває перед політичною наукою широкі можливості для майбутніх досліджень, особливо в сфері того, як такі цифрові платформи можуть переосмислити політичний дискурс, вплив і владу.