Самоврядні організації: еволюція становлення і теоретичного осмислення

Автор(и)

  • А. В. Матвійчук Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського НАН України

DOI:

https://doi.org/10.31558/2617-0248.2021.6.4

Ключові слова:

громадянське суспільство; громадські об’єднання; самоврядні організації; самоврядування

Анотація

У статті проаналізовано особливості еволюції, класифікацію та принципи функціонування самоврядних організацій, охарактеризовано основні стратегічні проблемні питання, які постають при оцінці ролі самоврядних організацій в українській політиці, виокремлено специфіку та базові взаємовигідні умови співпраці держави із самоврядними організаціями у сучасних реаліях розвитку громадянського суспільства.
Розвиток громадянського суспільства нерозривно пов’язаний із функціонуванням самоврядних організацій, які інституціоналізуються у перебігу своєї діяльності та зміцнюють демократичні принципи функціонування суспільства. Самоврядні організації забезпечують сприятливе середовище щодо врегулювання соціальних конфліктів, об’єднують громадян для розв’язання важливих для населення проблем, артикулюють та агрегують інтереси широких верств громадян, лобіюють їх у державних структурах та є своєрідним запобіжником негативного інформаційного впливу на громадську думку. Лібералізація суспільно-політичного життя в умовах глобалізації є стимулом для підвищення впливу самоврядних організацій.
Розвиток взаємовідносин держави та самоврядних організацій є взаємовигідним і необхідним для розвитку громадянського суспільства та становлення дієвих засад співпраці громадськості з владою, що у свою чергу посилює органи місцевого самоврядування і підвищує рівень залучення громадян до вирішення місцевих проблем. У держави й у будь-якої самоврядної організації є спільні інтерес – зацікавленість у розвитку цивілізованого ринку. Самоврядні організації можуть існувати паралельно з контролюючими органами державної влади, а за бажанням останніх, в окремих випадках, контролюючі функції можуть повністю передаватися самоврядним організаціям. Скасування державного контролю, у цьому випадку, можливе лише за умови задоволення самоврядними організаціями принципу відповідності мінімальним вимогам до них, тобто за умови повного охоплення всіх суб’єктів професійної діяльності у суспільстві.

Біографія автора

А. В. Матвійчук , Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського НАН України

к. політ. н., заступник генерального директора з науково-технічної роботи

Посилання

Степанский А. Общественные организации в России. Открытая политика. 1995. № 5 (7). С. 65-68.

Силка О. З. Становлення і діяльність громадських організацій в українському селі наприкінці ХІХ на початку ХХ ст. (на матеріалах Лівобережжя): дис. д. істор. н.: 07.00.01. Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького. Черкаси., 2018. 604 с.

Матвійчук А. В. Громадські організації як чинник становлення громадянського суспільства: дис. к. політ. н.: 23.00.02. Київський національний університет імені Тараса Шевченка. К., 2008. 184 с.

Лойко Л. Типологічне позиціювання національних організацій в індустріальній структурі громадянського суспільства. Політичний менеджмент. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PoMe_2005_5_7 (дата звернення: 16.06.2021).

Борейко О. М. Просвітницько-педагогічна діяльність громадських товариств Волині (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.). Житомир: Вид-во Житомир. держ. ун-т ім. І. Франка, 2011. 184 с.

Усаченко Л. М. Зарубіжний досвід неурядових організацій: функціональні моделі. Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. URL: http://academy.gov.ua/ej/ej11/txts/10ulmofm.pdf (дата звернення: 18.06.2021).

Чарнолуский В. И. Справочная книжка об обществах и союзах. СПб.: Тип. Б. В. Вольфа, 1912. 158 с.

Чернявська Б. В. Адміністративно-правове забезпечення реалізації приватними особами права на свободу об’єднання у громадські організації в Україні: дис. д. філос. (081 Право). Київський національний університет імені Тараса Шевченка. К. 2021. 287 с.

Дітковська С. О. Еволюція радянської концепції громадських організацій. Гуманітарний вісник. URL: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN= UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/Gvi_2014_21_5(2)__10.pdf (дата звернення: 16.06.2021).

Тесліцький А. М. Класифікація громадських об’єднань в Україні. Науковий вісник Чернівецького університету. URL: http://lawreview.chnu.edu.ua/visnuku/st/559/8.pdf (дата звернення: 17.06.2021).

Алексєєв В. М., Липовська Н. А. Взаємовідносини держави та суспільства. URL: http://www.dridu.dp.ua/biblioteka/doc/Vzayemovidnosyny_derzhavy_ta_suspilstva.pdf (дата звернення: 18.06.2021).

Новохацький В. Д. Неурядові організації як фактор розбудови громадянського суспільства в Україні: автореф. дис. к. політ. н.: 23.00.02. Дніпропетровський національний університет. Дніпропетровськ, 2005. 18 с.

Ващук О. М. Конституційно-правовий статус громадських організацій України: автореф. дис. к. ю. н: 12.00.02. Інститут держави і права ім. В. М. Корецького. К., 2004. 17 с.

Пожидаєв Є. О. Неурядові організації у суспільно-політичному житті України: межі участі та пріоритети діяльності. Стратегічні пріоритети. URL: https://www.libr.dp.ua/text/sp2007_4_3.pdf (дата звернення: 15.06.2021).

Руцинська Т. П. Господарсько-правовий статус громадських організацій. Форум права. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FP_index.htm_2016_3_41 (дата звернення: 18.06.2021).

Чернявська Б. В. Значення неурядових (громадських) організації як показника рівня демократії та розвитку громадянського суспільства у державі. Visegrad Journal on Human Rights. URL: https://journals.indexcopernicus.com/api/file/viewByFileId/907944.pdf (дата звернення: 16.06.2021).

Керівні принципи щодо свободи об’єднань / Організація з безпеки та співробітництва в Європі. Проєкт «Координатор проектів в Україні». URL: https://www2.osce.org/files/f/documents/1/2/233076.pdf (дата звернення: 14.06.2021).

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-10-13

Номер

Розділ

Теорія та історія політичної науки