Еволюція політики США щодо Кореї
DOI:
https://doi.org/10.31558/2617-0248.2020.5.6Ключові слова:
корейська проблема; денуклеаризация; стабільність; мирний порядок; ракетно-ядерна програма Північної Кореї; великі державиАнотація
У статті зазначено, що багато дослідників виділяють особливу роль США у вирішенні корейської проблеми і збереження безпеки в Північно-Східній Азії. Докладно наводяться підходи уряду США у різні періоди щодо вирішення або врегулювання проблеми на Корейському півострові. США хоч і знаходиться далеко від Корейського півострова, але через геополітичні чинники Корея завжди перебувала в сфері національних інтересів США. Відомо, що США були одними з винуватців та ініціаторами розколу Корейського півострова та після 1945 року ніколи не випускали з виду Корейський півострів.
Залежно від політичної та економічної ситуації у світі, уряд США застосовував різні види доктрин, стратегій і підходів, наприклад Гуамська та Тихоокеанська доктрини. Не дивлячись на всі зміни у міжнародному політичному світі, США завжди приділяли увагу безпеці Південної Кореї, так як було і в корейській війні 1950-53 років. З метою захисту Республіки Корея і посилення впливу в Північно-Східній Азії, США і сьогодні тримає контингент своїх військ у Кореї, надає величезну допомогу у відновленні економіки Республіка Корея і модернізації південнокорейської армії. Так, тільки з 1945 по 1975 роки на економічні та військові цілі в Південній Кореї США витратило близько 13 млрд. доларів і на 1970-ті роки витратили близько 4 млрд. доларів.
Звичайно, багато президентів США в різні періоди докладали величезних зусиль, спрямованих на зміцнення миру і урегулювання конфліктів різного рівня, які періодично виникали на Корейському півострові. Президент Дж. Картер продовжив здійснювати вивід американських військ з Південної Кореї протягом 4-5 років, але з приходом до влади адміністрації Рейгана питання про виведення американського контингенту військ був знятий з порядку денного. Мотивом збереження американських військ було виграти час для зміцнення військової могутності Південної Кореї.
Багато дослідників, такі як Е. Рейшауер та Г. Гендерсон, підкреслюють, що поділ Кореї є не тільки дестабілізуючим фактором в Північно-Східній Азії, присутність американських військ в Південній Кореї є головною перешкодою для об'єднання Кореї. Сьогодні, якщо взяти до уваги той факт що контингент американських військ до сих пір присутній в Кореї, то можна зробити деякі висновки щодо того чого бажає Америка: об'єднання Кореї чи ні? Багато вчених вважають парадоксальним, що Південна Корея має значні переваги в економіці та досить сильну армію, але все ж зберігає американські війська в своїй країні. Це що: страх Північної Кореї чи небажання засмучувати союзника – США? Незважаючи на зміни, які відбуваються у відносинах США – КНДР, Республіка Корея – КНДР, США та РК продовжують проводити великомасштабні військові навчання, тим самим провокуючи участь КНДР у військових навчаннях спільно з Китаєм і Росією, підбивають Північну Корею до відновлення ракетно-ядерних випробувань. Після приходу до влади Дональда Трампа, який почав застосовувати протекціоністську політику, ситуація трохи змінилася, але Південна Корея як і раніше дозволила США розмістити на території Кореї протиракетну систему THAAD, тим самим різко погіршила відносини з Китаєм.
Відомо також, що сьогодні загострилися протистояння США та Китаю. Цей факт безумовно позначається на процесі врегулювання корейської проблеми. У ситуації, що склалася, різко зросла роль Китаю і Республіки Корея в якості посередника і каталізатора для посиленого продовження розпочатих у 2018 році переговорів по денуклеаризації та стабілізації миру на Корейському півострові.
Посилання
Shneider P. L. Prospects for Korean Security// Asian Security in the 1980s. Problems and Policies for a Time of Transition. – Cambridge, 1980, p. 138–139.
Solomon R. H. Asian security in the 1980s: Problems and policies for a time of transition, Oelgeschlager, Gunn & Hain, 1980, 324 p.
International Relations. Theory and the Asia – Pacific/ G. John, I. Kenberry, M. Mastanduno (eds.) – New York: Columbia University press, 2003, p.8
Scarlapino R., Lee Chong Sik. Communism in Korea. – Berkeley: University of California press, 1972,
p.
Ahu Pyong Joon. Triangle: Japan – China – USSR and Korea – Soviet policy in Asia: Expansioner Accomodation – Seoul. 1980.
Зaявлeниe прeдcтaвитeля МИД КНДР // ЦТAК, 13 мaртa 2002 г.
홍민, 신냉전 기회 삼아, 안전 보장 모색하는 북한, 통일 시대, Vol. 156, 2019, #10, p. 27