Геноцидна політична комунікація: кейс американської президентської адміністрації на початку другого терміну Дональда Трампа

Анотація

У статті концептуалізується та емпірично досліджується геноцидна політична комунікація як окрема та надзвичайно руйнівна форма політичного дискурсу, яка слугує для ініціювання, виправдання, легітимізації та нормалізації масового насильства, територіальної агресії та системних порушень прав людини. Спираючись виключно на аналіз публічних заяв, виступів та комунікативних практик адміністрації президента США на початку другого терміну Дональда Трампа, дослідження розробляє оригінальну аналітичну модель для виявлення геноцидної політичної комунікації та застосовує її до контексту російсько-української війни. Геноцидна політична комунікація визначається як структуроване, навмисне та повторюване використання мови, яке формує суспільну згоду на насильство шляхом стирання відповідальності, дегуманізації жертви та переосмислення агресії як прагматизму або неминучості. У статті показано, що ключові риторичні механізми включають моральне зрівняння агресора та жертви, стратегічне мовчання та дезінформацію, апелювання до екзистенційного страху (зокрема ядерної ескалації), транзакційне переосмислення людських страждань та інструменталізацію риторики миру для легітимізації територіальних завоювань. За допомогою детального аналізу дискурсу дослідження показує, як розглянута комунікація нормалізує російську агресію, перекладає провину на Україну, делегітимізує український суверенітет та опір і переосмислює практики, пов'язані з геноцидом, як питання переговорів, економічних інтересів або геополітичного реалізму. Результати дослідження підкреслюють, що така комунікація не просто відображає політичні позиції, а активно формує альтернативну політичну реальність, в якій масове насильство стає прийнятним, а відповідальність систематично підривається. У статті стверджується, що визнання геноцидної політичної комунікації як комунікативної технології влади є необхідним для раннього попередження, нормативного опору та запобігання подальшій ескалації масових звірств у міжнародній політиці.