Негативні аспекти використання соціальних мереж в системі організації виборчих кампаній

Анотація

Дослідження присвячено визначенню негативних аспектів використання соціальних мереж в системі організації виборчих кампаній шляхом розгляду кейсів з різних держав. Для дослідження було обрано кейси Бразилії та Індії, як країн, де немає тоталітарного режиму, що залишає важливість інституту виборів, внаслідок, надає цінність побудові виборчих кампаній. Виявлено, що більш децентралізоване комунікаційне середовище з більшою участю виборців, які безпосередньо пов’язані з політичними агентами на основі використання соціальних медіа, може сприяти популізму. Значна увага у дослідженні присвячена розкриттю передумов проведення виборів, особливостям побудови комунікацій між носіями активного та пасивного виборчого права. У ролі прикладів побудови подібних виборчих кампаній для написання статті було обрано досвід участі у виборчому процесі Жаїра Болсонару у Бразилії у 2018 році та BJP в Індії у 2019 році. На основі кейсів Бразилії та Індії можна виявити те, що навіть такі перспективні нові індустріальні країни можуть мати суттєві проблеми на шляху демократичного переходу. Хоча нечесна конкуренція, фейкові новини та інші типи політичного дискурсу низького рівня та неетичної політичної комунікації існували у цих державах і до цього, соціальні медіа, безсумнівно, перевели ці проблеми на інший рівень. Рутинізація такого політичного дискурсу в епоху соціальних медіа, коли такі типи повідомлень збільшуються, поширюються та тиражуються серед населення з низьким рівнем критичної цифрової грамотності, безумовно, проблематична сама по собі. Ці тривожні тенденції піднімають нові питання про етику сучасної політичної комунікації та роль урядів, корпорацій, преси та громадян у стримуванні неетичного політичного дискурсу, у тому числі за допомогою поширення серед населення інструментів фактчекінгу.