Еволюція неопатрімоніальної науки в Україні
DOI:
https://doi.org/10.31558/2617-0248.2025.10.3Ключові слова:
неопатримоніальна наука, політичний режим України, наукові ступені, голови обласних державних адміністрацій, голови обласних рад УкраїниАнотація
Стаття присвячена еволюції неопатримоніальної науки в Україні, тобто системи значимих і перформативних взаємодій науковців з бізнесменами та чиновниками, що детермінована відповідним політичним режимом. Її метою є простеження подальшої динаміки процесів отримання наукових ступенів українськими чиновникам за період 2014–2024 рр. Головна гіпотеза полягає в тому, що головною рисою неопатримоніальної науки є формування академічного капіталу за допомогою адміністративних засобів управління ним. Емпіричне підґрунтя роботи: кар’єри голів обласних державних адміністрацій (губернаторів) та обласних рад України протягом 1992–2024 років. Було проаналізовані кар’єри 642 колишніх і нинішніх губернаторів та/або голів облрад протягом 1992–2024 років, з яких 269 осіб отримали 354 наукові ступені. Виявлено, що наукові ступені найчастіше отримували представники виконавчої влади і вдвічі рідше – представники місцевого самоврядування. Практично рівна кількість припадає на суб’єктів підприємницької діяльності та «силовиків», в той час як відсоток вихідців з законодавчої гілки влади та, особливо, громадянського суспільства дуже малий. Ці дані відповідають гіпотезі про різну значущість політичної та економічної сфер під час отримання наукового ступеня та внутрішньої диференціації першої за логікою неопатримоніалізму. Зокрема, успіх у неопатримоніальній науці пов’язаний з контролем над політичними посадами, при цьому представники виконавчої влади мають більш сприятливі можливості для встановлення контролю над адміністративними засобами накопичення академічного капіталу в українській науці. В цілому, неопатрімоніальна наука є похідною від політичного режиму України і значною мірою структурована силами, що визначають політичний розвиток країни. Водночас, розширення контингенту пошукувачів наукового ступеня за рахунок «залучення» до процесів сертифікації представників силових відомств та громадянського суспільства, а також збільшення частки вихідців зі сфери місцевого самоврядування ставить питання про наступний етап трансформації неопатримоніальної науки.
Посилання
Bourdieu P. Homo Academicus. Redwood City: Stanford University Press, 1988. 344 p.
Осин В. Академия и политический режим: неопатримониальная наука в Украине (и Молдове). Ab Imperio, 2014. №3. С. 295–360.
Осин В., Зеленски А., Шуляк С. Власть и знание на постсоветском пространстве: политический режим, научная степень, идеология и карьера в Украине и Молдове. Вильнюс: ЕГУ, 2014. 376 с.
Ezell A. Academic fraud and the world’s largest diploma mill. College and University, 2019. Vol. 94, Iss. 4, Pp. 39–46.
Осипян А. Українські політики й фальшиві дисертації. Дзеркало Тижня, 16 червня 2017. URL: https://zn.ua/ukr/science/ukrayinski-politiki-y-falshivi-disertaciyi-245793_.html.
Blondel J., Müller-Rommel F., Malovà D. Governing new European democracies. London: Palgrave Macmillan UK, 2007. 251 p.
Gaxie D., Godmer L. Cultural capital and political selection: educational backgrounds of parliamentarians. Democratic Representation in Europe (ed. by H. Best, M.Cotta). Oxford: Oxford University Press, 2007. Pp. 106–35.
Pinto A., Almeida P. Portugal: the primacy of “independents”. The Selection of Ministers in Europe (ed. By K. Dowding, P. Dumont). New York: Routledge, 2008. Pp. 147–158.
Bourdieu P. The specificity of the scientific field and the social conditions of the progress of reason. Social Science Information, 1975. Issue 14, 6 (December). Pp. 19–47.
Clifton H., Chapman M., Cox S. “Staggering” trade in fake degrees revealed. BBC, January 16, 2018. URL: https://www.bbc.com/news/uk-42579634.
Кречетова Д. Про експерименти з вишами, НУШ і відмову від ступеня. Інтерв’ю з Оксеном Лісовим. Українська правда, 28 березня 2024. URL: https://life.pravda.com.ua/society/nush-eksperimenti-z-vishami-i-zaklik-do-studentiv-interv-yu-z-ministrom-osviti-300747/ .
Fisun O. Rethinking post-Soviet politics from a neopatrimonial perspective. Demokratizatsiya, 2012. 20(2). Pp. 87–96.
The development of political science: a comparative survey / Easton D., Gunnel J., Graziano L. (editors). London: Routledge, 1991. 306 p.
Regime and discipline: democracy and the development of political science / Easton D., Gunnel J., Stein M. (editors). Ann Arbor: University of Michigan Press, 1995. 293 p.
Political science in history: research programs and political traditions / Farr J., Dryzek J., Leonard S. (editors). Cambridge and New York: Cambridge University Press, 1995. 378 p.
Political science in Europe: achievements, challenges, prospects / Boncourt Th., Engeli I., Garzia D. (editors). London: Rowman & Littlefield, 2020. 348 p.
Opportunities and challenges for new and peripheral political science communities / Ilonszki G., Roux Ch. (editors). Cham: Springer International Publishing, 2022. 281 p.
Political science in Europe at the beginning of the 21st century / Krauz-Mozer B., Kułakowska M., Borowiec P., Ścigaj P. (editors). Kraków: Jagiellonian University Press, 2015. 612 p.
Political science in Central-East Europe: diversity and convergence / Eisfeld R., Pal L. (editors). Verlag Barbara Budrich, 2010. 317 p.
Three social science disciplines in Central and Eastern Europe: handbook on economics, political science and sociology (1989-2001) / Kaase M., Sparschuh V., Wenninger A. (editors). Berlin: Informationszentrum Sozialwissenschaften; GESIS Servicestelle Osteuropa; Collegium Budapest, Institute for Advanced Study, 2002. 668 p.
Ravecca P. Politics of political science: re-writing Latin American experiences. New York: Routledge, 2019. 292 p.
Eisenstadt Sh. Revolution and the transformation of societies: a comparative study of civilizations. New York: Free Press, 1978. 348 p.
Зоткин А. «Львы» и «лисы» украинской политики. Киев: Институт социологии НАН Украины, 2010. 341 c.
Hale H. Patronal politics: Eurasian regime dynamics in comparative perspective. Cambridge: Cambridge University Press, 2014. 538 p.
