Аналіз політичних дебатів в контексті поведінкової теорії політики

Анотація

Авторкою розглядаються особливості політичної поведінки кандидатів у президенти США на прикладі дебатів між Камалою Харріс та Дональдом Трампом, що відбулися 10 вересня 2024 року. Звертається увага на використанні обома кандидатами поведінкових стратегій, які поєднують раціональні та ірраціональні елементи, що розраховані на вплив на виборців через емоційні та когнітивні механізми. Застосування під час аналізу поведінкових концепцій дозволяє глибше зрозуміти, як політичні лідери маніпулюють емоціями та стереотипами для формування електоральної підтримки.
У дослідженні виявлено, що Дональд Трамп активно використовував емоційні апеляції до страху, обурення та патріотичних почуттів, зокрема, наголошуючи на загрозах злочинності, міграції та економічній кризі. Його виступи включали агресивну риторику, спрямовану на формування образу сильного лідера, здатного швидко та рішуче діяти. Кандидат створював образ ворога з демократів, звинувачуючи їх у слабкості та нездатності захистити національні інтереси.
Авторка зазначає, що виступ Камали Харріс, навпаки, був більш поміркованим і раціональним. Кандидатка робила акцент на конкретних фактах і прагматичних рішеннях, підкреслюючи важливість соціальної справедливості, економічної стабільності та відповідальності за майбутнє. Харріс використовувала особисті історії для викликання емпатії, апелювала до моральних цінностей і підкреслювала важливість збереження демократичних принципів.
Дослідження доводить, що поведінкові стратегії, використані під час дебатів, мають значний вплив на політичну поведінку виборців. Аналіз раціональних та ірраціональних елементів у риториці обох кандидатів показує, як політики адаптують свої стратегії для досягнення електоральної підтримки. Вплив емоцій та когнітивних викривлень підтверджує важливість міждисциплінарного підходу, що включає політичну науку, психологію та поведінкову економіку. Дослідження політичних дебатів через призму поведінкової теорії політики відкриває нові перспективи для розуміння впливу поведінкових концепцій на політичні процеси.