Державне управління як галузь знань і практики (історико-еволюційний контекст)

Анотація

Державне управління розглядається як певний вид діяльності органів держави, що полягає в організовуючому (виконавчому і розпорядчому) впливу на сукупність всіх сфер суспільних відносин шляхом застосування державно-владних повноваджень.
Виділені й проаналізовані основні етапи становлення сучасної науки державного управління. З’ясовані концептуальні ідеї з теорії державного управління Г. Лассуелла, Г. Саймона, Г. Райта, О. Майєра, О. В’єна, Ф. Хайєка, Е. Тофлера. Акцентується, що вивчення особливостей їх політичних концепцій може слугувати умовою розробки стратегії розвитку України, модернізації системи державного управління, розвитку її демократичних інститутів та громадянського суспільства, створення ефективних механізмів відповідальності влади перед суспільством.
Зазначається, що найважливішою складовою демократизації управління є його дебюрократизація, що обумовлює, з одного боку, скорочення обігу паперів у системі управління, чисельності апарату управління, а з другого – перехід до сучасних інформаційно-комп’ютерних технологій і реалізації управлінської діяльності в системі послуг населенню. Прогнозується, що управління вже у найближче майбутнє набуде децентралізованого характеру. Воно буде використовувати мережеві організаційні структури, розвивати партнерські стосунки з громадянським суспільством через організації «третього сектору». Найбільш відповідальні управлінські рішення все сильніше залежатимуть від діалогу органів державної влади з населенням, припускатимуть багаторівневе узгодження з громадськими організаціями, політичними партіями, інтелектуальними елітами. У зв’язку з цим змінюватися вимоги до категорій державних службовців, які стануть менеджерами-комунікаторами, організаторами колективного інтелекту.