Неурядові організації як групи «третього сектору» в громадянському суспільстві

Анотація

Проаналізовано роль НУО в функціонуванні сучасного громадянського суспільства. Виявлено, що НУО може бути надано статус одного із трьох рівнів: консультативний, реєстровий і спеціальний консультативний; що всеосяжне об’єднання всіх видів НУО поділяється на дві основні категорії: ті, які обслуговують інших (і мають великі фінансові ресурси), називаються посередниками, а ті, які обслуговуються посередниками, називаються громадськими організаціями. Показано, що НУО мають різні акроніми, які часто використовуються суб’єктивно та взаємозамінно.
З’ясовано, що НУО, які називають групою «третього сектора» в громадянському суспільстві, відіграють кілька конструктивних ролей: вони можуть надати голос групам, які постраждали від глобалізації – проблеми прав людини, екологічні права, права релігійні спільноти, права тварин, проблеми студентів, жіночих груп, професійних асоціацій і утворюють дуже широку коаліцію. Ефективність НЕУ для громадянського суспільства є безсумнівною, їх кількість зростає в усьому світі, а їхні голоси в громадянському суспільстві стають сильнішими, оскільки вони представляють різноманітні глобальні проблеми. Систематизовані причини низької ефективності в діяльності НУО: невеликий членський склад, брак коштів, внутрішнє обмеження уряду, відсутність доступу до фізичних ресурсів, внутрішні системи стримувань і противаг тощо.
Виявлено, що НУО, орієнтовані на демократичні цінності, зазвичай відкидають авторитарне правління, будь то ліве чи праве, як за своєю суттю розбещуюче та експлуататорське. Вони сповідують демократичний принцип, згідно з яким суверенітет належить народу. Відтак режими розглядатимуть НУО як політичну та соціальну силу для зміцнення плюралізм і стримування влади держави по відношенню до громадянського суспільства. Вони наголошують на ролі НУО як каталізаторів соціальних та інституційних інновацій та підкреслюватимуть важливість збереження незалежності НУО.