Громадська думка та публічна сфера політики: можливості взаємовпливу в умовах демократизації

Автор(и)

  • О. А. Третяк Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
  • В. М. Торяник ВНПЗ «Дніпровський гуманітарний університет»

DOI:

https://doi.org/10.31558/2617-0248.2023.8.4

Ключові слова:

громадська думка; публічна сфера політики; демократизація; політична трансформація; політичні інститути; політичні партії; громадський рухи

Анотація

Статтю присвячено дослідженню поширення технології маніпулювання громадською думкою в умовах цифрових політичних комунікацій. Підкреслено, що публічна сфера політики виступає станом політичного ладу кожної держави або суспільства, який відображає самодостатність учасників політичного процесу, наявність в них комунікативних політичних компетентностей, а також формування етичних запобіжників спотворення політичної волі індивідів і груп. Продемонстровано автономію громадської думки від Інтернет-маніпуляцій є питанням відокремлення демократичних політичних систем від автократій або провальних держав. Встановлено набуття нових вірогідних наукових результатів щодо цільового спрямування політичної участі, напрямків еволюції демократії і громадянського суспільства за доби глобалізації і розвитку технологій комунікацій і зв’язку. Виявлене значення набуває співвідношення громадсько-приватного просторів, асиміляції положень теорії інформаційного суспільства відповідно до завдань політичної науки. формування громадської думки, яке має прояв у розкритті інституційно-інфраструктурних та аналітико-прогностичних вимірів публічної політичної діяльності та державно-владної публічної політики, які перебувають у відносинах взаємовпливу і взаємодоповнення. Представлено результати дослідження можуть бути застосовані дослідниками-політологами, а також представниками інших суспільно-гуманітарних дисциплін, які здійснюють розробку проблем публічної політики, процедур обговорень та демократичного колегіального прийняття рішень. Встановлено значення політичних партій, громадські рухи та групи інтересів, які попри діджиталізацію політики, виступають як чинники забезпечення плюралізму і політичної конкуренції на процедурних основах демократії. Надано увагу відображенню ключових тенденцій публічної політичної активності, висуванні пропозицій та рекомендацій стосовно вдосконалення процедур та адаптації публічної сфери політики до процесів глобального розвитку. На новому рівні обґрунтовані точки перетину предметних сфер політичної комунікації і публічної сфери політики в межах явища публічної політичної комунікації, а також кодування і декодування меседжів публічної політичної поведінки. Окреслено формування середовища епістемічної свободи у межах публічної сфери політики, яке сприяє пошуку оптимальних варіантів рішень у контексті політичного управління суспільством. Виявлено можливості політичного Інтернет-спілкування, утвердженні принципу гетерогенності політичних позицій у процесах прийняття політичних рішень. Наголошено на обмеженій ефективності проєкту універсалізації демократичних цінностей, формування культури інфортейменту як основи сприйняття та поширення політичної інформації і поява нових технологій контролю, загострення глобальних проблем людства та глобальної конкуренції. З’ясовано, що початковим етапом конституювання публічної сфери політики може стати інституалізація публічних обговорень як у віртуальному медійному просторі, так і в режимі офлайн.

Біографії авторів

О. А. Третяк , Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

д. політ. н., професор

В. М. Торяник , ВНПЗ «Дніпровський гуманітарний університет»

д. політ. н., професор

Посилання

Балуцька Л. Громадська думка як складова процесу інституціалізації демократії в сучасній Україні. Вісник Львівського університету. Серія філософсько-політологічні студії. 2012. Вип. 2. С. 198-204.

Баранов О. А. Інформаційна сфера: реформування інституційної системи публічної влади. Право України. 2018. № 11. С. 65-84.

Братель С. Г. Формування громадської думки про правоохоронну діяльність міліції. Митна справа. 2013. № Спец. вип. С. 274-278.

Висоцька О. Є. Комунікативні технології постмодерну. Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. 2009. № 2. С. 73-78.

Дембіцький С. С. Особливості громадської думки в Україні під час війни (академічний досвід). Вісник Національної академії наук України. 2023. № 5. С. 86-89.

Кваша О. П., Болотіна Є. В., Котов Я. А.Вплив комунікаційних та інформаційних технологій на формування громадської думки в сучасному суспільстві. Регіональні студії. 2020. № 22. С. 51-56.

Кривошеїн В. В. Виборча фреквенція як індикатор політичної активності. Грані. 2013. № 8. С. 141-148.

Крупчан О. Д. Публічна сфера і право публічної власності. Приватне право і підприємництво. 2017. Вип. 17. С. 5-9.

Мельник А. Публіцистика як сфера формування ціннісних орієнтирів та етосу особистості: теоретичний аспект. Вісник Львівського університету. Серія : Журналістика. 2018. Вип. 43. С. 133-143.

Никифоренко А. Р., Баєв А. І. Задоволеність запоріжан діяльністю міської влади та якістю муніципальних послуг (за матеріалами опитувань громадської думки). Габітус. 2021. Вип. 32. С. 18-25.

Семенець О. Маніпулятивні дискурсивні практики використання концепту ‘патріотизм’ та їхній вплив на громадську думку (критичний дискурс-аналіз та соціології. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія : Філологія. Журналістика. 2022. Т. 33(72), № 1(3). С. 155-160.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-10-23

Номер

Розділ

Політичний дискурс